Я рада вітати Вас на своєму блозі!

     Адреса моєї пошти:

lukashenko15112003@gmail.com

Мій Вайбер 095-533-71-95

КРИТЕРІЇ  ОЦІНЮВАННЯ

із  ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури

в 5-9 класах

 

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
контрольного класного твору;	–	1	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення* (у+п)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

 

 

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури

в 10-11 класах

                                                                                         

Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	стандарту		профільний
Контрольні роботи у формі:	2	2	4	4
контрольного класного твору*;	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	1	1	3	3
Уроки розвитку мовлення**	2 (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	2 (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	3 (1у+2п)	3 (2у+1п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

Орієнтовний обсяг письмового твору, 

складеного учнем/ученицею

 

Клас	Кількість сторінок
5-й	0,5-1,0
6-й	1,0-1,5
7-й	1,5-2,0
8-й	2,0-2,5
9-й	2,5-3,0

  

Орієнтовний обсяг письмового твору

(рівень стандарту)

                                                                                                                            

Клас	Кількість сторінок
10-й	3,0-3,5
11-й	3,0-3,5

 

 

Орієнтовний обсяг письмового твору

(профільний рівень)

 

Клас	Кількість сторінок
10-й	3,0-3,5
11-й	3,5-4,5

 

Критерії оцінювання з російської мови

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

 

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

- тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

- причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується  серія запитань та варіанти відповідей на кожне запитання, після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати  його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з двома варіантами відповідей для неспоріднених мов, з трьома – для споріднених
7–9-й	12 запитань з чотирма варіантами відповідей	12 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей

У варіанті І.

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю		інших стилів
5-й	400–500 слів	4–5 хвилин	300–400 слів	3–4 хвилин
6-й	500–600 слів	5–6 хвилин	400–500 слів	4–5 хвилин
7-й	600–700 слів	6–7 хвилин	500–600 слів	5–6 хвилин
8-й	700-800 слів	7–8 хвилин	600–700 слів	6–7 хвилин
9-й	800–900 слів	8–9 хвилин	700–800 слів	7–8 хвилин

 

У варіанті ІІ-А.

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю		інших стилів
5-й	300–400 слів	3–4 хвилин	200–300 слів	2–3 хвилин
6-й	400–500 слів	4–5 хвилин	300–400 слів	3–4 хвилин
7-й	500–600 слів	5–6 хвилин	400–500 слів	4–5 хвилин
8-й	600–700 слів	6–7 хвилин	500–600 слів	5–6 хвилин
9-й	700–800 слів	7–8 хвилин	600–700 слів	6–7 хвилин

 

У варіанті ІІ-Б.

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю		інших стилів
5-й	200–250 слів	2–2,5 хвилин	100–150 слів	1–1,5 хвилин
6-й	250–300 слів	2,5–3 хвилин	150–200 слів	1,5–2 хвилин
7-й	300–350 слів	3–3,5 хвилин	200–250 слів	2–2,5 хвилин
8-й	350–400 слів	3,5–4 хвилин	250–300 слів	2,5–3 хвилин
9-й	400–450 слів	4–4,5 хвилин	300–350 слів	3–3,5 хвилин

 

                                      2.  Усне  діалогічне  мовлення

 Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	6–7 реплік	5–6 реплік	4–5 реплік
6-й	7–8 реплік	6–7 реплік	5–6 реплік
7-й	8–10 реплік	7–8 реплік	6–7 реплік
8-й	10–12 реплік	8–9 реплік	7–8 реплік
9-й	12–14 реплік	9–10 реплік	8–9 реплік

 

Оцінювання.

 Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились                  відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Усний/письмовий переказ, 

усний/письмовий твір

 Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

 

Класи	варіант І		варіант ІІ-А		варіант ІІ-Б
	переказ	Твір	Переказ	твір	переказ	твір
5-й	+	–	+	–	–	–
6-й	+	–	+	–	–	–
7-й	+	+	–	+	+	–
8-й	+	+	–	+	+	–
9-й	+	+	–	+	+	–

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) П е р е к а з.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно визначається так.

Клас	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	90–120	60–80	–
6-й	120–150	80–100	–
7-й	150–180	100–120	50–60
8-й	180–210	120–140	60–70
9-й	210–240	140–160	70–100

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:

у варіант І – 3–5 хвилин,

у варіант ІІ-А – 2–4 хвилини,

у варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.

 

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так. 

 Б) Твір. 

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так.  

Клас (переказ)	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	0,75–1,0	0,3–0,5	–
6-й	1,00–1,25	0,5–0,75	–
7-й	1,25–1,5	–	0,3–0,5
8-й	1,5–1,75	–	0,5–0,75
9-й	1,75–2,0	–	0,75–1,0

 

      

Клас (твір)	Варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	0,75–1,0	–	–
6-й	1,00–1,25	–	–
7-й	1,25–1,5	0,5–0,75	–
8-й	1,5–1,75	0,75–1,0	–
9-й	1,75–2,0	1,0–1,25	­­–

Критерії оцінювання грамотності 

творчих письмових робіт.

 

Бали	Кількість помилок
	орфографічних, пунктуаційних	лексичних, граматичних, стилістичних	орфографічних, пунктуаційних	лексичних, граматичних, стилістичних
	варіант І		варіант ІІ-А
1 2 3	понад 16 15–16 13–14	9-10	понад 18 17-18 15-16	10-11
4 5 6	11-12 9-10 7-8	7-8	13-14 11-12 9-10	8-9
7 8 9	5-6 3-4 1+1(негруба) – 2	5-6	7-8 5-6 3+1(негруба)	6-7
10 11 12	1 1(негруба) –	3 2 1	1+1(негруба) – 2 1 1(негруба)	4 3 2

III. Читання

 

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу:

в варіанті І – 80–120 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-А – 70–100 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-Б – 60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється:

У варіантах І та ІІ-А – в 5–9 класах;

у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1.     Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

 

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей	не перевіряється
7–9-й	12 запитань з чотирма варіантами відповідей	12 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей

 

2. Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

Клас	варіант І		варіант ІІ-А		варіант ІІ-Б
	обсяг текстів, що належать до
	художнього стилю	інших стилів	художнього стилю	інших стилів	художнього стилю
5-й	360–450 слів	300–360 слів	300–360 слів	–	–
6-й	450–540 слів	360–420 слів	360–420 слів	–	–
7-й	540–630 слів	420–480 слів	420–480 слів	300–360 слів	360–420 слів
8-й	630–720 слів	480–540 слів	480–540 слів	360–420 слів	420–480 слів
9-й	720–810 слів	540–600 слів	540–600 слів	420–480 слів	480–540 слів

 

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

 Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

 

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	100–150	90–180	–
6-й	110–180	100–200	–
7-й	120–210	110–220	90–180
8-й	130–240	120–240	100–200
9-й	140–270	130–260	110–220

Оцінювання  орфографічних  і  пунктуаційних  умінь  учнів

 

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу. Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті І.

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	80–90	80–90	80–90
6-й	90–100	90-100	90–100
7-й	–	90–100	100–110
8-й	–	100–110	110–120
9-й	–	–	120–130

 

У варіанті ІІ-А.

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	55–65	50–60	–
6-й	65–75	60–70	–
7-й	–	70–80	60–70
8-й	–	80–90	70–80
9-й	–	90–100	80–90

 

У варіанті ІІ-Б.

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	50–60	–	–
6-й	60–70	–	–
7-й	70–80	60–70	–
8-й	80–90	70–80	–
9-й	–	80–90	70–80

 

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Бали	Кількість помилок
	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
1	понад 16	понад 17	Понад 19
2	15–16	16 –1 7	18-19
3	13-14	14-15	17-16
4	11-12	12-13	15-14
5	9-10	10-11	13 -12
6	7-8	8-9	10-11
7	5-6	6-7	8-9
8	3-4	4-5	6-7
9	1+1(негруба) – 2	2 +3 (одна з них негруба)	4–5
10	1	2 - (одна з них негруба) –	2–3
11	1 (негруба)	1	2 (одна з них негруба)
12	–	1 (негруба)	1(негруба)

 

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.